У квітні 1904 року було зафіксовано перший в історії факт радіоелектронної боротьби. Хто б міг припустити, що за сто років, що пройшли, цей вторинний загалом продукт радіотехніки з «гидкого каченяти» перетвориться на блискучого білого птаха, який зосередить у собі всі сучасні технології проведення операцій – збір і зберігання військової інформації, включаючи цілевказівки, спрямування інформації на супутники зв’язку; використання самонавідних об’єктів підвищеної точності, які здійснюють вибіркові ураження цілей; техніку активних та пасивних перешкод. Про цей напрям роботи та використання радіоелектронної боротьби розповів завідувач кафедри кібербезпеки та технічного захисту інформації Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку, доктор технічних наук, професор Володимир Вікторович Корчинський.
– Володимире Вікторовичу, радіоелектронна боротьба – один із напрямів діяльності кафедри?
– Так, ми займаємося питаннями щодо забезпечення захищеності в умовах радіоелектронного конфлікту, особливо у підготовці майбутніх військовослужбовців. Вивчаємо питання радіоелектронної боротьби, поведінки та засобів зв’язку, які необхідно використовувати під час збройного конфлікту.
– Тобто зараз в умовах воєнного стану ви займаєтеся практичним застосуванням того, що було напрацьовано останні 20-30 років?
– Ми розпочали цим займатися ще до 2014 року. В нашому університеті студенти вивчають дисципліну «Захист інформації в радіомережах». Під час вивчення цієї дисципліни ми розглядаємо питання захисту передачі в умовах радіоелектронної розвідки противника. Також ми розглядаємо такі поняття, як «енергетична скритність», «структурна скритність», «інформаційна скритність» тощо. Крім того, я завжди наголошую студентам про неприпустимість використання мобільних засобів зв’язку. Такі засоби швидко ідентифікуються через випромінювання сигналів мобільних апаратів. Ворог швидко визначає місцеперебування військовослужбовців, а це зазвичай призводить до фатальних наслідків. Наприклад, комерційні системи зв’язку легко прослухати, бо противник має доволі гарний ресурс засобів електронної розвідки. Він може прослуховувати розмови та надсилати повідомлення певного змісту.
У 2014-2015 роках, з початком війни, наша армія зазнала втрат через те, що військовослужбовці використовували мобільні апарати в безпосередній близькості до ворога. Збройні Сили України до 2014 року не були забезпечені відповідними радіостанціями, що мали необхідну скритність передачі. Під скритністю слід розуміти складність виявлення такого сигналу в процесі роботи радіостанції. Такі радіостанції є на озброєнні в країнах НАТО, а також у Ізраїлі.
У 2014 році Міністерство оборони України розпочало закуповувати радіостанції. На це виділялися величезні кошти, але, на жаль, ці радіостанції не забезпечували необхідної захищеності. І тільки у 2015 році керівництво та командування країни зрозуміло, які їм потрібні радіостанції. Того ж року на запит військового відомства ми повідомили про те, які радіостанції необхідно використовувати. У своєму висновку ми наголошували, що доцільніше використовувати радіостанції Harrison, саме в цих радіостанціях використовуються псевдовипадкова перебудова робочої частоти. Такий сигнал дуже складно виявити, кожен біт передається на своїй частоті. Фактично сигнал, що передається, є розмитим.
Крім цього, така інформація захищається також засобами шифрування. Існують AES і Цитадель системи шифрування. Довжина ключа становить 128-256 біт. Сигнал на основі передавання методом ППРЧ теоретично (і навіть практично) можна перехопити, але розпізнати смисловий зміст неможливо.
– Володимире Вікторовичу, ми зараз жодну військову таємницю не розголошуємо?
– Ні! Ця інформація є у доступних джерелах. У нас є кілька підприємств, які займалися розробкою радіостанцій із псевдовипадковою перебудовою робочої частоти, але вони не потрапляли в поле зору Міністерства оборони України до 2014 року, тому засоби зв’язку в нас не отримали такої масштабності. На сьогодні у нас є радіостанції Harrison та американські радіостанції. Але масштаби їхнього використання мені звичайно не відомі. Однак це досить надійні засоби зв’язку.
Я мав змогу поспілкуватись із військовими, вони розповідали, що саме 2015 рік можна вважати роком становлення сучасних видів зв’язку Збройних Сил України.
– Так, дійсно ця тема дуже актуальна сьогодні, але перейдемо до не менш важливого питання в сучасному інфопросторі. Які б поради Ви дали звичайним користувачам щодо захисту особистих інформаційних даних?
– У таких випадках найважливіше, що я можу порадити – це створювати надійні паролі, які будуть використовуватися до ваших Wi-Fi приладів. Усі паролі повинні бути надійними, оскільки сьогодні існує велика кількість програмних засобів для злому ваших особистих даних.
Ви особисто можете це перевірити. Введіть у Гугл-пошуку «програми для злому Wi-Fi паролю», пошукова система надасть вам велику кількість програм, деякі з них дійсно можуть бути ефективними. Вони зможуть підібрати пароль і хтось зможе під’єднатися до вашого джерела інтернету. Якщо ваш пароль буде достатньо надійним, зробити це буде майже неможливо. Поясню це на прикладі. Деякі інтернет-провайдери, які надають свої послуги, не завжди акцентують на цьому свою увагу. В більшості випадках, коли вони підключають інтернет до нового користувача, пароль до роутера залишають найпростішим. Вони не запитують про те, чи хотів би користувач змінити пароль, а насправді більшість не можуть це зробити самостійно. Хочу наголосити, що надійний пароль повинен містити щонайменше 12 символів, або складатись із комбінацій цифр, літер та спеціальних символів. Такий пароль додасть роботи «чорному» хакеру при зломі ваших даних.
Також звертайте увагу на різноманітні файли, які приходять від незнайомих відправників до вашої електронної скриньки. Кілька років тому активно поширювався вірус «Петя». Проблема полягала в тому, що користувачі, які не були знайомі із правилами інформаційної безпеки, відкривали ці файли. Після чого виникали проблеми в багатьох організаціях. Також втрачались важливі файли та бази даних. Це все відбувалось за дуже короткий час. Ці правила інформаційної гігієни дуже прості, але надважливі для використання.
Про всі засоби ведення радіоелектронної боротьби, роботи із захисту інформації та багато чого цікавого зі сфери розумних технологій можна фахово дізнатися у нас – у Державному університеті інтелектуальних технологій і зв’язку. Ми йдемо на крок попереду! З нами цікаво!
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗВ’ЯЗКУ
