ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗВ’ЯЗКУ

Місія, візія та цінності

Місією університету є здійснення вагомого вкладу в суспільний розвиток шляхом проведення досліджень, генерування та поширення нових ідей та знань, формування майбутніх лідерів і креативних особистостей, які працюють мудро, творчо, ефективно.

Візія університету досягається шляхом реалізації проектів і програм розвитку, розкриття освітнього та дослідницького потенціалу його діяльності, максимальне наближення основних характеристик університету до світового рівня і створення передумов для входження до провідних і престижних університетів світу за визнаними університетськими рейтингами.

Цінності: професіоналізм, патріотизм, доброчесність, академічна свобода, креативність, прагнення до змін, духовність, традиції.

Основні завдання розвитку університету: 

  • Забезпечити сприятливі умови для формування та розвитку програмних компетентностей, необхідних для подальшого навчання та професійної діяльності.
  • Сформувати професійний світогляд фахівця, здатного розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми професійної діяльності.

 

Напрями розвитку освітньої діяльності університету:

  • Інтеграція в міжнародний освітній і науковий простір, розвиток міжнародних зв’язків і академічної мобільності для підвищення конкуренто-спроможності університету та забезпечення якості освітнього процесу.
  • Створення відкритого інноваційного освітнього, дослідницького, інформаційного та виховного середовища підготовки фахівців нового покоління з широким спектром компетентностей.
  • Відкритий зовнішній розвиток шляхом створення різноманітних мережних освітніх товариств університету з метою підвищення якості освіти.
  • Оновлення освітнього процесу, заснованого на фундаментальних і прикладних наукових дослідженнях.
  • Проведення актуальних наукових досліджень з проблем безперервної освіти.
  • Розширення спектра освітніх послуг, орієнтованих на потреби соціально-економічного розвитку України.
  • Створення прогресивної системи підвищення кваліфікації, професійної перепідготовки та стажування фахівців.
  • Розвиток сучасної інфраструктури інформаційно-телекомунікаційної мережі університету з метою забезпечення рівного доступу до здобуття якісної освіти.
ДУІТЗ – результатом реорганізації та оптимізації ЗВО, так як почав працювати у 2021 р., після об’єднання Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова (ОНАЗ ім. О.С. Попова) та Одеської державної академії технічного регулювання та якості. 9 місяців 2021 р. йшли процеси обрання ректора та поєднання 2х колективів. З 2022 р. почалась війна. Фактично, новоутворений ЗВО працює 2 роки.

Колектив науково-педагогічних працівників ОНАЗ у період 2010-2012 р. із розумінням поставився до необхідності удосконалення системи освіти в Україні та своїм рішенням погодив зміну засновника з Державного комітету зв’язку та інформатизації України на Міністерство освіти і науки України. Розуміючи важливість реформ освіти у 2020 р. колективи наших обох академій із надією на збереження гідних умов праці та допомогу у розвитку технічної освіти з боку МОН підтримали пропозицію про об’єднання.

Обидва ЗВО є унікальними, профільними, галузевими установами, діяльність яких спрямована на забезпечення комплексного навчально-наукового супроводу розробки та впровадження державної політики розвитку національної інфраструктури електронних комунікацій.

На замовлення НКЕК, Держспецзв’язку, МВС інших органів влади тільки протягом останніх 15 років нашим науково-педагогічним колективом виконано роботи з:

  1. Розробки стратегічних документів з технічного управління мережами електронних комунікацій, стандартизації та сертифікації, які затверджувалися відповідними наказами ЦОВВ, Постановами КМУ, Законами України (зміни до Законів України «Про телекомунікації», «Про поштовий зв’язок», «Про радіозв’язок» із подальшою ухвалою Верховною Радою України):
  • розробка позиції України при інтеграції до Світової організації торгівлі в секторі зв’язку, яка забезпечила дотримання та врахування державних інтересів в частині формування рівних економіко-організаційних питань приєднання до СОТ.
  • розробка нової технології UA-E.X для побудови всесвітньої пакетної Інтернет-мережі (Постанова Мінстрансзв’язку України № 1 від 26.02.2009 р. )
  • зміни до Закону України «Про телекомунікації» створили підґрунтя для впровадження Системи тарифного регулювання, розробленої нашими науковцями, яка з 2006 року започаткувала впровадження основ Європейського права в систему державного регулювання сферою ІКТ України та надала можливість впровадити кращі європейські підходи методології LRIC до тарифоутворення на послуги електронних комунікацій всіх операторів та постачальників послуг.)
  • стандартизація аудіовізуальних систем, служб та технологій у сфері цифрового телевізійного, мультимедійного та звукового мовлення у Технічному комітеті стандартизації – ТК 123 Аудіовізуальні системи та служби (загалом комітетом разом з нашими науковцями підготовлено 168 національних стандартів України)
  • нашими фахівцями – секретаріатом Технічного комітету стандартизації – ТК163 «Якість освітніх послуг», який займається розробкою національних і гармонізацією європейських стандартів у сфері надання освітніх послуг ЗВО) гармонізовано національний стандарт з дуальних систем навчання для ЗВО України
  1. Написання державних програм розвитку національних операторів телекомунікацій та поштового зв’язку, впровадження яких дозволило пришвидшити перехід до України до високошвидкісних мереж та надання громадянам найсучасніших послуг. Головні роботи:
  • концепція розвитку Укртелеком до 2005 та 2010 рр., яка обґрунтувала корпоратизацію та приватизацію національного оператора Укртелеком, в результаті чого держава отримала дохід у 10 млрд 575 млн. грн.
  • система транспортування та перевезення поштових відправлень (впровадження нової національної системи магістральних та внутрішньообласних маршрутів перевезення пошти, синхронізація обробки, відмова від застарілих технологій) та Національна система поштових індексів  та результати науково-технічного супроводу всіх напрямів діяльності Укрпошти протягом 20 років, були покладені в основу формування Державної цільової програми розвитку поштового зв’язку , яка дозволила зберегти національного поштового оператора України та створити умови для його динамічного розвитку (інвестиції в Укрпошту за останні 5 років склали більш ніж 1,1 млрд. грн.)
  1. Розробки відомчих будівельних норм, регламентів та рекомендацій з побудови національної телекомунікаційної інфраструктури, які впроваджено/погоджено Держстандартом України та є головними вимогами при забезпеченні наскрізного покриття території країни високошвидкісним Інтернетом:
  • відомчі будівельні норми (ВБН) з експлуатації цифрових систем зв’язку – вузлового обладнання мереж електронних комунікацій, побудови та експлуатації національних волоконно-оптичних мереж
  • розробки зі створення національного волоконно-оптичного кабелю, який сьогодні загальновідомий, як ВОК «ОДЕСАКАБЕЛЬ», отримали визнання у вигляді Державна премія з науки і техніки
  • розробка технічних рішень щодо порядку передачі екстрених викликів за єдиним телефонним номером 102/112 в мережах електронних комунікацій України з розробкою типових схем включення до мережі МВС України
  1. Розробки технічних завдань, робочих проєктів та техніко-економічних обґрунтувань:
  • побудови та розвитку інфраструктури електронних комунікацій МВС, національної системи 112, широкосмугового зв’язку радіозв’язку 3-4G, розгортання цифрових систем радіозв’язку для медицини катастроф – спроєктовано та побудовано більш ніж 2000 км транспортних магістральних волоконно-оптичних мереж, схем організації для тисяч базових станцій рухомого (мобільного) зв’язку основних операторів України Vodafone, lifcell, Київстар
  • розробки систем цифрового транкінгового зв’язку МВС, Державної прикордонної служби України (ДПСУ), 103/112 України, систем оптико-електронного спостереження (СОЕС) прикордонних загонів ДПСУ, систем технологічного зв’язку та радіоз’язку Одеського припортового заводу, Запорізька АЕС, Обленерго, «Укрзалізниці» тощо), систем зв’язку морських портів, причалів та портових перевантажувальних комплексів морского транспорта («Авентин» (Миколаїв), «Бруклин-Київ» (Одеса)), включаючи передачу даних, часофікацію, гучномовний зв’язок, відеоспостереження, СКУД, систем зв’язку об’єднаної диспетчерської служби ліфтів. Дохід університету від виконання цих робіт становив близько 25 млн. грн.
  1. Розробки методик, порядків, правил державного регулювання ринків послуг електронних комунікацій та їх впровадження шляхом затвердження рішень НКЕК та Постанов КМУ:
  • методика розрахунку тарифів у сфері використання радіочастотного ресурсу та систему тарифоутворення на послуги здійснення державного регулювання, Державного підприємства Український державний центр радіочастот (УДЦР), яку було апробовано для фактичного розрахунку тарифів та обґрунтування їх розмірів для прийняття Рішення НКРЗІ №195 від 07.04.2015 р. За результатами впровадження нових тарифів на послуг УДЦР збільшив чистий прибуток на 37% та забезпечив перерахування до держбюджету України понад 62,5 млн. грн.
  • методика прогнозування чисельності персоналу в сфері електронних комунікацій, що забезпечує: аналіз структури персоналу: якісного та кількісного складу за напрямами (технічний/технологічний, фінансово-економічний, планування та будівництво, кадрові питання, правові питання тощо); розрахунок загальної прогнозної потреби у персоналі операторів; в розрізі підрозділів, спеціальностей та рівнів освіти з похибкою у розрахунках до 4%, роботи знайшли продовження у виконанні на замовлення МОН Держбюджетної НДР «Економетрична модель формування інтелектуального капіталу: кадрове забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності в системі вищої освіти».
  • методика розрахунку розмірів матеріальних витрат на обслуговування лінійно-кабельних споруд, яка є додатковим інструментом визначення витрат на доступ до транспортних (магістральних) мереж Укртелекома, оскільки до 70% операторів використовують цю мережу для надання послуг електронних комунікацій. що дозволило державі встановлювати прозорі тарифи на послуги монополіста з доступу – Укртелеком та зменшити витрати операторів та постачальників електронних комунікаційних послуг на доступ до кабельної каналізації електрозв’язку (ККЕ). Забезпечення доступу операторів до ККЕ та об’єктів інфраструктури, які не належать операторам телекомунікацій, є однією з важливих складових при розробці теоретико-методологічного забезпечення LRIC-моделі тарифоутворення, оскільки тарифи стали враховувати витрати на доступ до інфраструктури кабельного господарства та об’єктів будівництва як плата за окрему послугу
  • визначення тарифів на взаємоз’єднання мереж операторів телекомунікацій України для забезпечення ефективного надання послуг, робота виконувалась на замовлення НКЕК та стала першим кроком при впровадженні європейських підходів до тарифоутворення на послуги електронних комунікаційних мереж України, результати роботи було апробовано під час проведення розрахунку тарифів на послуги операторів Голден Телеком, Київстар, Vodafone, Укртелеком, після чого за рішенням НТР НКЕК було рекомендовано до впровадження в Україні та започатковано роботи зі створення національної Системи тарифного регулювання.
  • Система тарифного регулювання в сфері телекомунікацій України на основі LRIC у складі: Методика визначення операторів зі значною ринковою владою, Класифікатор телекомунікаційних послуг, Класифікатор експлуатаційних витрат операторів телекомунікацій, Правила подання, затвердження та звітування по Інвестиційних планах операторів телекомунікацій в частині визначення розмірів інвестиційної складової тарифів, Методика визначення тарифів на телекомунікаційні послуги, була представлена до експертизи ЄБРР, отримала підтримку і позитивні відгуки щодо відповідності європейським підходам та методології встановлення тарифів на послуги пропуску трафіку в мережах фіксованого та рухомого (мобільного) зв’язку та рекомендована до впровадження в Україні. Результатом впровадження Системи тарифного регулювання в НКЕК стало зменшення розмірів тарифів на послуги з пропуску трафіку в залежності від ринків послуг більш ніж у 3 рази. На ринках термінації з’єднання розмір ставок поступово було зменшено з 40 коп. за 1 хвилину трафіку (2006 р.) до 12 коп. (2018 р.). та до 8 коп. (2023 р.) Отримана операторами економія на витратах на взаємоз’єднанні склала понад 16 млрд. грн. Завдяки виконаним науковцями ДУІТЗ роботам зі створення Системи тарифного регулювання України за результатами 2023 р. НКЕК знижено тарифи за послуги для мобільного та фіксованого голосового зв’язку на основі моделі BU-LRIC: для мобільного голосового зв’язку до 7,5 коп. на 2024-2025 рр., для фіксованого голосового зв’язку – 6,0 коп. в 2024 році та 5,5 коп. в 2025 році. На противагу існуючим 8 коп. Все це дозволяє забезпечити економію витрат на зв’язок, насамперед, наших громадян, які й так потерпають через війну.

 

Попри організаційні зміни, ДУІТЗ в рамках освітнього проекту «ІТ-освіта в ЗОШ» у школах м. Одеси створено необхідні умови з виявлення і розвитку обдарованих дітей, реалізацію їх потенційних можливостей, завдяки викладачам та магістрантам створюються сприятливі педагогічні та технічні умови для навчання учнів в профільних ІТ-класах, які служать для підвищення рівня підготовки абітурієнтів, а також для профорієнтації школярів, допомоги у виборі професії та адаптації їх до умов навчання у ЗВО. Навчання в профільних ІТ-класах відбувається за тематиками, які сьогодні є найбільш затребуваними в галузі ІТ, в т.ч. робототехніки. Результат – численні перемоги обдарованих учнів  профільних «ІТ-класів» на різних конкурсах, олімпіадах та успішний вступ до ЗВО і продовження обраного профілю навчання не тільки в ДУІТЗ.

Університет у 2022-2023рр. започаткував унікальні програми з напряму кібербезпека для підготовки фахівців силових відомств, в т.ч. для Держспецзв’язку, СБУ та Прокуратури

На міжнародному рівні наші науково-педагогічні працівники завжди брали активну участь у розробці Внесків до резолюцій Всесвітньої конференції радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ/ITU),– вищий координаційній орган у світі, який формує затверджує стратегічні напрями розвитку всесвітніх інформаційно-комунікаційних технологій на кожні 5 років, кращі науковці обіймали посади керівників комітетів  завдяки чому Україна забезпечувала гідне представництво своїх інтересів у системі міжнародних відносин по лінії ITU Всесвітнього поштового союзу, виконувала функції провідного навчального центру з професійної майстерності, навчання методам та кращій європейській практиці з тарифоутворення, створенню безепекових центрів для доступу дітей до мережі Інтернет 

Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку

Адреса:

65023, м.Одеса

вул. Кузнечна, 1

Державний університет інтелектуальних технологій і зв’язку © 2024