4 квітня відзначається Всесвітній день інтернету. Ця дата пов’язана з ушануванням пам’яти святого Ісидора Севільського, якого католицька церква визнала заступником інтернету.
Ми сьогодні поговоримо про можливості всесвітньої павутини, яка охоплює вже всі сфери нашого життя. Наприклад, такий термін, як «телемедицина», ще кілька років тому викликав здивування. А зараз до надання телемедичних послуг підключені 328 закладів охорони здоров’я нашої країни. Зростає також кількість телемедичних послуг у Програмі медичних гарантій. У 2024 році вони увійдуть у 31 із 41 пакету медичних послуг, що майже втричі більше, ніж у 2023 році. Завдяки телемедичним рішенням медичні послуги стають ще більш доступними та зручними.
Про роботу вчених Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку у сфері телемедицини розповідає старший викладач, заступник завідувача кафедри комп’ютерної інженерії та інформаційних систем Роман Царьов. Зараз він викладає курс «Інформаційні системи в телемедицині».

– Романе Юрійовичу, наскільки напрям телемедицини є актуальним і яку роль у розвитку напряму відіграє наш університет?

– Зараз це дуже актуальне питання. Ми всі добре розуміємо, що одним з найактуальніших завдань сучасного суспільства є збільшення доступності та якості медичних послуг. І рішенням цього завдання є телемедицина. У широкому значенні, телемедицина це надання медичних послуг населенню за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, коли відстань є критичним фактором. Наш університет є одним з лідерів у розвитку телемедицини і вже майже 19 років веде дослідження у даній сфері.
Перші кроки в цьому напрямі були зроблені ще у 2005 році. Саме тоді Одеська обласна лікарня, Одеський національний медичний університет та Одеська філія Укртелекому запустили проєкт зі створення першого в Україні телемедичного центру. Ми були залучені до проєкту в ролі консультантів. Кабінети телемедичного консультування були розгорнуті у приймально-діагностичних відділеннях 35 районних і міських лікарень та 19 медзакладах обласного підпорядкування. Ця мережа дозволяє як в екстреному, так і в плановому порядку дистанційно організувати консиліум лікарів для рятування життя хворих і вирішення складних діагностичних питань. Проєкт виявився дуже успішним, центр успішно функціонує. Отже, в межах цього проєкту ми звернули увагу, що у сфері телемедицини є багато проблемних місць, наприклад, на той час була практично відсутня будь-яка нормативна база у сфері проєктування та побудови телемедичних мереж, телемедичних центрів та пунктів. І ми почали дослідження у даній сфері. Результати одного з досліджень, які були презентовані на конференції МСЕ (Міжнародний союз електрозв’язку), зацікавили МСЕ, і вони запропонували університету співпрацю в даному напрямі.

– І які результати цієї співпраці?

– У межах співпраці було реалізовано декілька проєктів та ініціатив. Так, мною й моїми колегами було розроблено низку документів, які регламентують процеси проєктування телемедичних мереж і телемедичних пунктів, а саме: «Рекомендації щодо побудови телемедичних мереж на локальному, регіональному та національному рівнях з урахуванням особливостей країн регіону» і «Комплект практичних документів для надання допомоги країнам-членам МСЕ у проєктуванні та впровадженні телемедичних пунктів, у тому числі й на основі відновлювальних джерел енергії». Розроблено мультимедійний навчальний курс з питань електронної охорони здоров’я для студентів. Проведено декілька навчальних тренінгових семінарів для лікарів та працівників сфери охорони здоров’я з Казахстану, Азербайджану, Узбекистану, Киргизстану.
На національному рівні разом з колегами ми розробили проєктне рішення – «Диспетчерська служба «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Також було підготовлено технічне завдання на розробку проєктно-кошторисної документації «Система цифрового радіозв’язку центральної оперативної диспетчерської Комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Волинської обласної ради». Наші рекомендації з проєктування телемедичних мереж активно використовуються іншими організаціями під час створення та розбудови телемедичних мереж і пунктів.

– Романе Юрійовичу, які дослідження зараз проводяться вченими нашого університету в даній сфері?

– Ми продовжуємо досліджувати питання, пов’язані зі стандартизацією процесу проєктування телемедичних мереж. Нещодавно нами була запропонована класифікаційна модель пунктів телемедицини. Результати були представлені для обговорення на наукових конференціях – в Україні та Німеччині. Запропонована класифікаційна модель неабияк зацікавила представників інших країн і під час конференцій були дуже жваві дискусії щодо цього питання. Тож сподіваємося на втілення в життя нашого проєкту чимскоріше.