Місією університету є здійснення вагомого вкладу в суспільний розвиток шляхом проведення досліджень, генерування та поширення нових ідей та знань, формування майбутніх лідерів і креативних особистостей, які працюють мудро, творчо, ефективно.
Візія університету досягається шляхом реалізації проектів і програм розвитку, розкриття освітнього та дослідницького потенціалу його діяльності, максимальне наближення основних характеристик університету до світового рівня і створення передумов для входження до провідних і престижних університетів світу за визнаними університетськими рейтингами.
Цінності: професіоналізм, патріотизм, доброчесність, академічна свобода, креативність, прагнення до змін, духовність, традиції.
Основні завдання розвитку університету:
- Забезпечити сприятливі умови для формування та розвитку програмних компетентностей, необхідних для подальшого навчання та професійної діяльності.
- Сформувати професійний світогляд фахівця, здатного розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми професійної діяльності.
Напрями розвитку освітньої діяльності університету:
- Інтеграція в міжнародний освітній і науковий простір, розвиток міжнародних зв’язків і академічної мобільності для підвищення конкуренто-спроможності університету та забезпечення якості освітнього процесу.
- Створення відкритого інноваційного освітнього, дослідницького, інформаційного та виховного середовища підготовки фахівців нового покоління з широким спектром компетентностей.
- Відкритий зовнішній розвиток шляхом створення різноманітних мережних освітніх товариств університету з метою підвищення якості освіти.
- Оновлення освітнього процесу, заснованого на фундаментальних і прикладних наукових дослідженнях.
- Проведення актуальних наукових досліджень з проблем безперервної освіти.
- Розширення спектра освітніх послуг, орієнтованих на потреби соціально-економічного розвитку України.
- Створення прогресивної системи підвищення кваліфікації, професійної перепідготовки та стажування фахівців.
- Розвиток сучасної інфраструктури інформаційно-телекомунікаційної мережі університету з метою забезпечення рівного доступу до здобуття якісної освіти.
Концепція освітньої діяльності університету
1. Освітня діяльність Університету ґрунтується на Конституції України, законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», основних засадах Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2023 роки, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 286-р та інших нормативно-правових актах.
2. Стратегія освітньої діяльності Університету полягає у створенні національного освітньо-наукового центру з підготовки здобувачів вищої освіти у сфері інтелектуальних технологій, кібербезпеки, програмної інженерії, електронних комунікацій, радіотехнологій, якості, цифрової економіки, маркетингу, менеджменту, публічного управління, соціальних комунікацій та міжнародних відносин, здатних до комплексного застосування знань, навичок та набутих компетенцій як в ІТ-сфері, так і в усіх державних секторах у процесі інтеграції України в європейський простір.
3. Мета освітньої діяльності Університету – задоволення попиту суспільства на якісну освіту, концентрація на комплексній підготовці здобувачів з ґрунтовними техніко-економічними знаннями, здатних управляти масштабними проєктами розгортання сучасних високотехнологічних мереж та сервісів, інтеграція у світовий науково-освітянський простір, забезпеченні якості змісту, технологій навчання та результатів освіти, відповідності освітніх програм міжнародним кваліфікаціям та стандартам.
4. Освітня діяльність базується на принципах гуманізму, демократизму, пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей, незалежності освітньої діяльності Університету від впливу політичних партій, громадських і релігійних організацій, рівності умов для кожного здобувача вищої освіти щодо реалізації його здібностей, таланту, всебічного розвитку, виховання гармонійно розвинутих, конкурентоспроможних фахівців
5. Підготовка здобувачів освіти здійснюється в Університеті за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Університет здійснює підготовку за науковим ступенем доктора наук відповідно до законодавства України.
6. Структура освітньої діяльності Університету будується на спеціалізації основних структурних підрозділів: факультетів – за галузями знань; кафедр – за спеціальностями та спеціалізаціями; навчання в Університеті здійснюється за такими формами або на основі їхнього поєднання: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, дуальна.
7. Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої (освітньо-наукової) програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії/доктор мистецтва.
8. Університет може використовувати інші форми здобуття вищої освіти і поєднувати форми здобуття вищої освіти відповідно до Положення про організацію освітнього процесу в закладі вищої освіти, а також встановлювати вимоги до поєднання форм здобуття вищої освіти.
9. Університет самостійно розробляє та затверджує рішенням Вченої ради освітні програми з урахуванням вимог до відповідного рівня вищої освіти, встановлених законодавством та стандартами вищої освіти. Освітні програми, що передбачають присвоєння професійних кваліфікацій, мають забезпечувати виконання вимог відповідних професійних стандартів (за наявності), якщо інше не передбачено законодавством.
10. Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять визначаються Положенням про організацію освітнього процесу. Основними формами здійснення освітнього процесу є: навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка та контрольні заходи. Основними видами навчальних занять у закладах вищої освіти є: лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття та консультація.
11. Кадрове забезпечення Університету здійснюється відповідно до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності та вимог до акредитації освітніх програм згідно з галузями знань, спеціальностями та спеціалізаціями, за якими здійснюється освітня діяльність. Забезпечення якості кадрового забезпечення реалізується через стажування, підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, організацію їхнього навчання в освітніх центрах бізнес-структур, виробничої сфери, державних освітньо-наукових центрах та інституціях.
12. Національне виховання здійснюється шляхом забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання в дусі патріотизму і поваги до Конституції України; формування національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури; формування у молоді потреби й уміння жити в громадянському суспільстві, духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо- естетичної, трудової, екологічної культури.
13. Створення системи безперервної освіти реалізується шляхом створення інтегрованих навчальних планів і програм післядипломної освіти; запровадження та розвиток дуальної та дистанційної освіти.
14. Освітній процес в Університеті орієнтований на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових і професійних знань, академічної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління й організації праці в умовах цифрової економіки.
15. Підготовка здобувачів вищої освіти фокусується на застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, яке реалізується через:
- інформатизацію, спрямовану на задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників освітнього процесу;
- створення електронних підручників і мультимедійних засобів навчання, комп’ютерне імітаційне моделювання та створення віртуальних лабораторних класів;
- використання інформаційних ресурсів глобальних інформаційно-освітніх мереж, застосування сучасних власних та міжнародних ІТ-платформ навчання, впровадження електронного управління навчанням;
- використання міжнародних освітніх та тренувальних онлайн-полігонів, навчальних порталів виробників обладнання, розробників ІТ–технологій та програмного забезпечення, спеціалізованих кіберлабораторій;
- університетські мережі електронних комунікацій, локальні навчальні комп’ютерні мережі, хмарний дата-центр, електронні бібліотеки, репозитарій випускних кваліфікаційних робіт за всіма рівнями вищої освіти, дисертаційних досліджень, наукових праць, університетську електронну бібліотеку.
16. Поєднання освіти і науки здійснюється шляхом розвитку освіти на основі новітніх наукових і технологічних досягнень, залучення до освітнього процесу провідних вчених і фахівців різних секторів економіки та бізнесу, фундаменталізацію освіти, інтенсифікацію наукових досліджень.
17. Моніторинг і використання зарубіжного досвіду здійснюється шляхом проведення спільних наукових досліджень, співробітництва з міжнародними фондами, проведення міжнародних наукових конференцій, семінарів, симпозіумів, освітні та наукові обміни, стажування і навчання за кордоном здобувачів вищої освіти, педагогічних і науково-педагогічних працівників, впровадження програм подвійних дипломів з провідними світовими університетами світу.
18. Засобами реалізації цілей освітньої діяльності Університету є функціонування в Університеті внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти та освітньої діяльності, дотримання стандартів вищої освіти для кожного освітнього рівня (програми) в межах спеціальностей, забезпечення рівного доступу для здобуття вищої освіти, підвищення якості рівня освітніх послуг за рахунок: постійного удосконалення навчальних планів, освітнього процесу та методів контролю знань, підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних, наукових працівників, удосконалення інноваційного підходу до технологій навчання. Система забезпечення якості вищої освіти в Університеті функціонує відповідно до статті 16 Закону України «Про вищу освіту».
19. Університет здійснює міжнародне співробітництво, укладає договори про співробітництво, встановлює прямі зв’язки з закладами вищої освіти, науковими установами та підприємствами іноземних держав, міжнародними організаціями, фондами тощо відповідно до законодавства.
20. Основними напрямами міжнародного співробітництва є:
- участь у програмах мобільності науково-педагогічного персоналу, здобувачів вищої освіти, двостороннього і багатостороннього міждержавного та міжуніверситетського обміну аспірантами, докторантами, педагогічними та науковими працівниками;
- залучення педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників іноземних закладів вищої освіти для участі в педагогічній, науково-педагогічній та науковій роботі в закладах вищої освіти України;
- створення спільних освітніх і наукових програм з іноземними закладами вищої освіти, науковими установами, організаціями, надання послуг, пов’язаних із здобуттям вищої та післядипломної освіти, іноземним громадянам в Україні;
- організація підготовки осіб з числа іноземних громадян до вступу в заклади вищої освіти України та осіб з числа громадян України до навчання за кордоном;
- провадження освітньої діяльності, пов’язаної з навчанням іноземних студентів, а також підготовка наукових кадрів для іноземних держав;
- організація навчання за кордоном, відрядження за кордон педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників для педагогічної, науково-педагогічної та наукової роботи відповідно до міжнародних договорів України, а також договорів між Університетом та іноземними партнерами;
- проведення спільних наукових досліджень, організація міжнародних конференцій, симпозіумів та конгресів; участь у міжнародних освітніх та наукових програмах, спільна видавнича діяльність;
- інші напрями і форми, не заборонені законодавством.
Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність університету
1. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність є невід’ємною складовою освітньої діяльності Університету і провадиться відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про інноваційну діяльність», а також інших нормативно-правових актів. Провадження наукової і науково-технічної діяльності Університетом є обов’язковим.
2. Основною метою наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є здобуття нових наукових знань шляхом проведення наукових досліджень і розробок та їхнє спрямування на створення і впровадження нових конкурентоспроможних технологій, видів техніки, матеріалів тощо для забезпечення інноваційного розвитку суспільства, підготовки фахівців інноваційного типу в галузях автоматизації та приладобудування, інформаційних технологій, електроніки та телекомунікацій, транспортних технологій та економіки.
3. Основними завданнями наукової, науково-технічної й інноваційної діяльності Університету є: одержання конкурентоспроможних наукових і науково-прикладних результатів; застосування нових наукових, науково-технічних знань під час підготовки фахівців з вищою освітою; формування сучасного наукового кадрового потенціалу, здатного забезпечити розробку та впровадження наукової (науково-технічної) продукції.
4. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність Університету здійснюється з метою розроблення та виконання пріоритетних наукових програм, проведення наукових досліджень, експериментальних розробок тощо на засадах поєднання кадрових, фінансових, технічних та організаційних ресурсів відповідно до законодавства.
5. Основними напрямами наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності Університету є:
- участь у розробленні та виконанні державних проєктів, програм технічного, інтелектуального, правового, економічного й соціального розвитку;
- участь у створенні науково-навчальних, науково-дослідних об’єднань, інноваційних структур, технологічних парків та інших організаційних форм кооперації;
- проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень за пріоритетними напрямами наукових досліджень за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел фінансування, а також власних надходжень, зокрема у сферах інженерії програмного забезпечення, кібербезпеки, технологій мереж електронних комунікацій, радіотехнологій та бездротового та супутникового зв’язку, цифрового телебачення, хмарних технологій, розвитку широкосмугового доступу до мережі Інтернет, технічного регулювання, стандартизації, метрології та інформаційно-вимірювальної техніки, автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, мікро- та наносистемної техніки, інформаційних та транспортних технологій, мереж наступного покоління, , економіки, маркетингу, менеджменту, ІТ-права, державного регулювання та управління, розроблення інноваційних технологій, приладів, обладнання, програмного забезпечення;
- вирішення наукових і науково-технічних проблем розвитку інформаційно-комунікаційних технологій на інноваційних засадах розвитку України;
- впровадження створених інноваційних продуктів у виробництво, інші сектори економіки тощо;
- маркетингове, інформаційне та патентно-ліцензійне забезпечення наукової діяльності, забезпечення набуття, охорони та захисту прав інтелектуальної власності на результати наукової та науково-технічної діяльності;
- організація науково-методичних, науково-технічних та науково- практичних конференцій і семінарів, симпозіумів, редакційно-видавницької діяльності Університету з випуску монографій, наукових журналів та збірників наукових праць, матеріалів конференцій, семінарів тощо;
- розвиток міжнародного співробітництва та участі співробітників Університету в міжнародних наукових програмах та проєктах з метою спільного вирішення наукових проблем та просування отриманої науково- технічної продукції на світовий ринок;
- підтримка наукових досліджень молодих учених і обдарованих студентів шляхом залучення їх до виконання наукових проєктів, до організації та участі в наукових конференціях, конкурсах наукових робіт, стартап-проєктах, олімпіадах, і навіть міжнародних.
6. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність може провадитись Університетом, зокрема через створені ним юридичні особи, предметом діяльності яких є доведення результатів наукової і науково-технічної діяльності Університету до стану інноваційного продукту та його подальша комерціалізація та/або на підставі укладання договорів про співпрацю та співробітництво, інших форм інтеграції суб’єктів господарювання.
7. До виконання наукових і науково-технічних робіт в Університеті можуть залучатися науково-педагогічні, наукові й педагогічні працівники, інші працівники закладу вищої освіти, особи, які навчаються в Університеті, а також працівники інших організацій, суб’єкти господарювання та фахівці з різних секторів економіки.
8. Набуття, охорона та захист прав Університету й учасників освітнього процесу щодо результатів наукової, науково-технічної та інших видів діяльності забезпечуються відповідно до законодавства.
9. Університет має право розпоряджатися майновими правами інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності.
10. Витрати Університету, понесені у зв’язку із забезпеченням правової охорони на об’єкти права інтелектуальної власності, майнові права на які набуті в установленому законом порядку, здійснюються за рахунок власних коштів Університету. Об’єкти права інтелектуальної власності підлягають оцінці. За результатом оцінки їхня вартість відображається у бухгалтерському обліку Університету в порядку, передбаченому законодавством. Університет здійснює заходи з впровадження, включаючи трансфер технологій, об’єктів права інтелектуальної власності, майнові права на які вони набули.
11. Університет здійснює заходи із запобігання академічному плагіату та підтримання академічної доброчесності відповідно до Положення про забезпечення академічної доброчесності та етики, інших наказів та положень, що стосуються запобігання плагіату.
12. В Університеті може бути створено наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених (далі – наукове товариство), яке є частиною системи громадського самоврядування Університету, функціонує відповідно до Положення про Наукове товариство відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про вищу освіту» та статті 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
ДУІТЗ – результатом реорганізації та оптимізації ЗВО, так як почав працювати у 2021 р., після об’єднання Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова (ОНАЗ ім. О.С. Попова) та Одеської державної академії технічного регулювання та якості. 9 місяців 2021 р. йшли процеси обрання ректора та поєднання 2х колективів. З 2022 р. почалась війна. Фактично, новоутворений ЗВО працює 2 роки.
Колектив науково-педагогічних працівників ОНАЗ у період 2010-2012 р. із розумінням поставився до необхідності удосконалення системи освіти в Україні та своїм рішенням погодив зміну засновника з Державного комітету зв’язку та інформатизації України на Міністерство освіти і науки України. Розуміючи важливість реформ освіти у 2020 р. колективи наших обох академій із надією на збереження гідних умов праці та допомогу у розвитку технічної освіти з боку МОН підтримали пропозицію про об’єднання.
Обидва ЗВО є унікальними, профільними, галузевими установами, діяльність яких спрямована на забезпечення комплексного навчально-наукового супроводу розробки та впровадження державної політики розвитку національної інфраструктури електронних комунікацій.
На замовлення НКЕК, Держспецзв’язку, МВС інших органів влади тільки протягом останніх 15 років нашим науково-педагогічним колективом виконано роботи з:
Розробки стратегічних документів з технічного управління мережами електронних комунікацій, стандартизації та сертифікації, які затверджувалися відповідними наказами ЦОВВ, Постановами КМУ, Законами України (зміни до Законів України «Про телекомунікації», «Про поштовий зв’язок», «Про радіозв’язок» із подальшою ухвалою Верховною Радою України):
розробка позиції України при інтеграції до Світової організації торгівлі в секторі зв’язку, яка забезпечила дотримання та врахування державних інтересів в частині формування рівних економіко-організаційних питань приєднання до СОТ.
розробка нової технології UA-E.X для побудови всесвітньої пакетної Інтернет-мережі (Постанова Мінстрансзв’язку України № 1 від 26.02.2009 р. )
зміни до Закону України «Про телекомунікації» створили підґрунтя для впровадження Системи тарифного регулювання, розробленої нашими науковцями, яка з 2006 року започаткувала впровадження основ Європейського права в систему державного регулювання сферою ІКТ України та надала можливість впровадити кращі європейські підходи методології LRIC до тарифоутворення на послуги електронних комунікацій всіх операторів та постачальників послуг.)
стандартизація аудіовізуальних систем, служб та технологій у сфері цифрового телевізійного, мультимедійного та звукового мовлення у Технічному комітеті стандартизації – ТК 123 Аудіовізуальні системи та служби (загалом комітетом разом з нашими науковцями підготовлено 168 національних стандартів України)
нашими фахівцями – секретаріатом Технічного комітету стандартизації – ТК163 «Якість освітніх послуг», який займається розробкою національних і гармонізацією європейських стандартів у сфері надання освітніх послуг ЗВО) гармонізовано національний стандарт з дуальних систем навчання для ЗВО України
Написання державних програм розвитку національних операторів телекомунікацій та поштового зв’язку, впровадження яких дозволило пришвидшити перехід до України до високошвидкісних мереж та надання громадянам найсучасніших послуг. Головні роботи:
концепція розвитку Укртелеком до 2005 та 2010 рр., яка обґрунтувала корпоратизацію та приватизацію національного оператора Укртелеком, в результаті чого держава отримала дохід у 10 млрд 575 млн. грн.
система транспортування та перевезення поштових відправлень (впровадження нової національної системи магістральних та внутрішньообласних маршрутів перевезення пошти, синхронізація обробки, відмова від застарілих технологій) та Національна система поштових індексів та результати науково-технічного супроводу всіх напрямів діяльності Укрпошти протягом 20 років, були покладені в основу формування Державної цільової програми розвитку поштового зв’язку , яка дозволила зберегти національного поштового оператора України та створити умови для його динамічного розвитку (інвестиції в Укрпошту за останні 5 років склали більш ніж 1,1 млрд. грн.)
Розробки відомчих будівельних норм, регламентів та рекомендацій з побудови національної телекомунікаційної інфраструктури, які впроваджено/погоджено Держстандартом України та є головними вимогами при забезпеченні наскрізного покриття території країни високошвидкісним Інтернетом:
відомчі будівельні норми (ВБН) з експлуатації цифрових систем зв’язку – вузлового обладнання мереж електронних комунікацій, побудови та експлуатації національних волоконно-оптичних мереж
розробки зі створення національного волоконно-оптичного кабелю, який сьогодні загальновідомий, як ВОК «ОДЕСАКАБЕЛЬ», отримали визнання у вигляді Державна премія з науки і техніки
розробка технічних рішень щодо порядку передачі екстрених викликів за єдиним телефонним номером 102/112 в мережах електронних комунікацій України з розробкою типових схем включення до мережі МВС України
Розробки технічних завдань, робочих проєктів та техніко-економічних обґрунтувань:
побудови та розвитку інфраструктури електронних комунікацій МВС, національної системи 112, широкосмугового зв’язку радіозв’язку 3-4G, розгортання цифрових систем радіозв’язку для медицини катастроф – спроєктовано та побудовано більш ніж 2000 км транспортних магістральних волоконно-оптичних мереж, схем організації для тисяч базових станцій рухомого (мобільного) зв’язку основних операторів України Vodafone, lifcell, Київстар
розробки систем цифрового транкінгового зв’язку МВС, Державної прикордонної служби України (ДПСУ), 103/112 України, систем оптико-електронного спостереження (СОЕС) прикордонних загонів ДПСУ, систем технологічного зв’язку та радіоз’язку Одеського припортового заводу, Запорізька АЕС, Обленерго, «Укрзалізниці» тощо), систем зв’язку морських портів, причалів та портових перевантажувальних комплексів морского транспорта («Авентин» (Миколаїв), «Бруклин-Київ» (Одеса)), включаючи передачу даних, часофікацію, гучномовний зв’язок, відеоспостереження, СКУД, систем зв’язку об’єднаної диспетчерської служби ліфтів. Дохід університету від виконання цих робіт становив близько 25 млн. грн.
Розробки методик, порядків, правил державного регулювання ринків послуг електронних комунікацій та їх впровадження шляхом затвердження рішень НКЕК та Постанов КМУ:
методика розрахунку тарифів у сфері використання радіочастотного ресурсу та систему тарифоутворення на послуги здійснення державного регулювання, Державного підприємства Український державний центр радіочастот (УДЦР), яку було апробовано для фактичного розрахунку тарифів та обґрунтування їх розмірів для прийняття Рішення НКРЗІ №195 від 07.04.2015 р. За результатами впровадження нових тарифів на послуг УДЦР збільшив чистий прибуток на 37% та забезпечив перерахування до держбюджету України понад 62,5 млн. грн.
методика прогнозування чисельності персоналу в сфері електронних комунікацій, що забезпечує: аналіз структури персоналу: якісного та кількісного складу за напрямами (технічний/технологічний, фінансово-економічний, планування та будівництво, кадрові питання, правові питання тощо); розрахунок загальної прогнозної потреби у персоналі операторів; в розрізі підрозділів, спеціальностей та рівнів освіти з похибкою у розрахунках до 4%, роботи знайшли продовження у виконанні на замовлення МОН Держбюджетної НДР «Економетрична модель формування інтелектуального капіталу: кадрове забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності в системі вищої освіти».
методика розрахунку розмірів матеріальних витрат на обслуговування лінійно-кабельних споруд, яка є додатковим інструментом визначення витрат на доступ до транспортних (магістральних) мереж Укртелекома, оскільки до 70% операторів використовують цю мережу для надання послуг електронних комунікацій. що дозволило державі встановлювати прозорі тарифи на послуги монополіста з доступу – Укртелеком та зменшити витрати операторів та постачальників електронних комунікаційних послуг на доступ до кабельної каналізації електрозв’язку (ККЕ). Забезпечення доступу операторів до ККЕ та об’єктів інфраструктури, які не належать операторам телекомунікацій, є однією з важливих складових при розробці теоретико-методологічного забезпечення LRIC-моделі тарифоутворення, оскільки тарифи стали враховувати витрати на доступ до інфраструктури кабельного господарства та об’єктів будівництва як плата за окрему послугу
визначення тарифів на взаємоз’єднання мереж операторів телекомунікацій України для забезпечення ефективного надання послуг, робота виконувалась на замовлення НКЕК та стала першим кроком при впровадженні європейських підходів до тарифоутворення на послуги електронних комунікаційних мереж України, результати роботи було апробовано під час проведення розрахунку тарифів на послуги операторів Голден Телеком, Київстар, Vodafone, Укртелеком, після чого за рішенням НТР НКЕК було рекомендовано до впровадження в Україні та започатковано роботи зі створення національної Системи тарифного регулювання.
Система тарифного регулювання в сфері телекомунікацій України на основі LRIC у складі: Методика визначення операторів зі значною ринковою владою, Класифікатор телекомунікаційних послуг, Класифікатор експлуатаційних витрат операторів телекомунікацій, Правила подання, затвердження та звітування по Інвестиційних планах операторів телекомунікацій в частині визначення розмірів інвестиційної складової тарифів, Методика визначення тарифів на телекомунікаційні послуги, була представлена до експертизи ЄБРР, отримала підтримку і позитивні відгуки щодо відповідності європейським підходам та методології встановлення тарифів на послуги пропуску трафіку в мережах фіксованого та рухомого (мобільного) зв’язку та рекомендована до впровадження в Україні. Результатом впровадження Системи тарифного регулювання в НКЕК стало зменшення розмірів тарифів на послуги з пропуску трафіку в залежності від ринків послуг більш ніж у 3 рази. На ринках термінації з’єднання розмір ставок поступово було зменшено з 40 коп. за 1 хвилину трафіку (2006 р.) до 12 коп. (2018 р.). та до 8 коп. (2023 р.) Отримана операторами економія на витратах на взаємоз’єднанні склала понад 16 млрд. грн. Завдяки виконаним науковцями ДУІТЗ роботам зі створення Системи тарифного регулювання України за результатами 2023 р. НКЕК знижено тарифи за послуги для мобільного та фіксованого голосового зв’язку на основі моделі BU-LRIC: для мобільного голосового зв’язку до 7,5 коп. на 2024-2025 рр., для фіксованого голосового зв’язку – 6,0 коп. в 2024 році та 5,5 коп. в 2025 році. На противагу існуючим 8 коп. Все це дозволяє забезпечити економію витрат на зв’язок, насамперед, наших громадян, які й так потерпають через війну.
Попри організаційні зміни, ДУІТЗ в рамках освітнього проекту «ІТ-освіта в ЗОШ» у школах м. Одеси створено необхідні умови з виявлення і розвитку обдарованих дітей, реалізацію їх потенційних можливостей, завдяки викладачам та магістрантам створюються сприятливі педагогічні та технічні умови для навчання учнів в профільних ІТ-класах, які служать для підвищення рівня підготовки абітурієнтів, а також для профорієнтації школярів, допомоги у виборі професії та адаптації їх до умов навчання у ЗВО. Навчання в профільних ІТ-класах відбувається за тематиками, які сьогодні є найбільш затребуваними в галузі ІТ, в т.ч. робототехніки. Результат – численні перемоги обдарованих учнів профільних «ІТ-класів» на різних конкурсах, олімпіадах та успішний вступ до ЗВО і продовження обраного профілю навчання не тільки в ДУІТЗ.
Університет у 2022-2023рр. започаткував унікальні програми з напряму кібербезпека для підготовки фахівців силових відомств, в т.ч. для Держспецзв’язку, СБУ та Прокуратури
На міжнародному рівні наші науково-педагогічні працівники завжди брали активну участь у розробці Внесків до резолюцій Всесвітньої конференції радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ/ITU),– вищий координаційній орган у світі, який формує затверджує стратегічні напрями розвитку всесвітніх інформаційно-комунікаційних технологій на кожні 5 років, кращі науковці обіймали посади керівників комітетів завдяки чому Україна забезпечувала гідне представництво своїх інтересів у системі міжнародних відносин по лінії ITU Всесвітнього поштового союзу, виконувала функції провідного навчального центру з професійної майстерності, навчання методам та кращій європейській практиці з тарифоутворення, створенню безепекових центрів для доступу дітей до мережі Інтернет
